10 лютого

Волинський ліцей-інтернат запрошує гостей на День відкритих дверей, що відбудеться 28 березня 2012 року.

11 листопада

Шановні вчителі, вихователі, батьки, працівники ліцею, дорогі ліцеїсти!

Щиро вітаю усіх, хто навчався, навчається, працював, працює у Волинському ліцеї-інтернаті Волинської обласної ради з 20-ти річчям заснування нашого навчального навчального закладу.

Здається, 20 років – невеликий термін для навчального закладу. Але ліцей зумів багато здолати і досягти. 20 років – це вагомий і плідний період у роботі колективу. Уже сьогодні ми можемо підбити перші підсумки і спланувати роботу на майбутнє.

Як і наша молода незалежна держава, свій двадцятирічний ювілей ми зустрічаємо на порозі ХХІ століття, яке великий педагог Сухомлинський назвав століттям Людини. І саме від освіченості та вихованості кожної особистості буде залежати доля держави і нації в цілому.

Невтомно і творчо оволодіваючи науковими ідеями, прогресивними технологіями, колектив досяг високих успіхів у навчанні своїх вихованців. Багато випускників сьогодні серед тих, ким гордяться освітяни Волині, їх знають в Україні та за її межами.

Тож будьмо горді, що працюємо задля Батьківщини та її майбутнього, щасливі тим, що маємо право допомагати молодому поколінню, талановитим дітям!

Бажаю всім працівникам ліцею здоров’я, здоров’я, здоров’я на многії літа. Терпіння, творчої наснаги, любові, віри у краще майбутнє, надії, доброзичливості, успіхів у всьому.

Випускникам минулих років, тим, хто навчається зараз, зичу здоров’я, успіхів, наснаги, долати всі життєві проблеми, уперто йти до своєї мети, до вершин Олімпу.

5 листопада

Однак за цей начебто незначний проміжок часу навчальний заклад у мальовничій місцині Вишкові, що на околиці Луцька, став освітньою візитівкою краю.

Тож феномен успіху й перемог розтаємничує для «Волинської правди» автор ідеї створення та людина, яка реалізували амбітні плани. Вона – директор Волинського ліцею-інтернату Волинської обласної ради Марія Тарасюк, заслужений працівник освіти України.

– Двадцять років тому започаткувалася біографія Волинського ліцею-інтернату Волинської обласної ради, який Ви не тільки очолили, але й, у буквальному розумінні, виплекали. Вітаючи Вас із цією знаковою подією, водночас попросив би відповісти на запитання, що «заставило» Вас, Маріє Іванівно, ініціювати та успішно втілити в життя такий, як тепер говорять, надзвичайно перспективний проект?

– Мрія про створення закладу, де можна було б зібрати дітей із сільської місцевості, створити відповідні умови, запросити вчителів-новаторів, освітян творчих, педагогів, які люблять дітей і наполегливо ведуть їх до успіху – це моя давня мрія. Хіба могла сільська дівчини з Буковини не прагнути цього?

– Непевне, Ви мали уже певний приклад, зразок…

– Я навчалася в сільській школі, де був прекрасний педагогічний колектив. Й сьогодні пам’ятаю своїх учителів, які привили мені любов до цієї найблагороднішої професії, для того, аби бути вчителем не стільки за дипломом, скільки за покликанням. Хотіла згуртувати, виплекати такий колектив, який дав би можливість саме сільським дітям отримати справді високі знання, які б стали перепусткою до найавторитетніших ВНЗ. І зараз можу впевнено сказати: у Волинському ліцеї-інтернаті Волинської обласної ради працюють учителі-однодумці, вчителі від Бога. У їх числі – Ткачук М.М., Присяжна О.М., Євтушина Г.О., Вербич Н.І., Кабанов В.І., Шутяк Т.В., Євтушина М.В., Мазурчук О.Г. та інші. Це – заслужені педагоги, методисти, які всі свої знання, мудрість, серце й душу віддають дітям. Завдяки їм ліцей уже п’ятий рік поспіль посідає перше місце за обдарованістю. Це вони торують разом із учнями шлях до вершин Олімпу, втілюючи в життя бажання бути першими.

– Чи вдавалося знаходити порозуміння з людьми, які репрезентували владу і раніше, й зараз?

– Звичайно! Тому й найперше хочу висловити вдячність тодішньому керівництву Волині, яке довірило мені втілили в життя ініціативу зі створення ліцею – нового типу навчального закладу. Щире спасибі голові облвиконкому Блаженчуку В.І., обласному управлінню освіти – персонально Яблончуку С.О., Редьку Є.О. Це ті люди, які підтримали мене й допомогли у становленні ліцею. Вони теж щиро повірили у перспективу нашого навчального закладу, усвідомили необхідність його створення. І досягнення педагогічного та учнівського колективів ліцею переконливо довели, що ці відповідальні люди, справжні патріоти краю, не помилилися.

Безумовно, за ті високі результати, які ми стабільно маємо, у першу чергу завдячуємо й підтримці нинішньої обласної влади, яка чудово розуміє, що майбутнє України – за випускниками ліцеїв та гімназій. Кожного року обласна рада (Войтович В.І.), облдержадміністрація (Клімчук Б.П.), обласне управління освіти і науки (Попович М.М.) проводять заходи – вшанування обдарованих дітей Волині, що є свідченням особливої уваги до нової генерації. З вдячністю згадую перших учителів ліцею – Максимчук Віру Борисівну, Євтушину Ганну Іванівну, Павлюк Надію Василівну, Мельника Степана Олександровича, Ткачук Мирославу Михайлівну. Вони – мої однодумці, які сумлінно працювали, знаючи, що успіх залежить конкретно від них, вірячи в щасливе майбутнє ліцею.

– Якими критеріями Ви, Маріє Іванівно, керувалися і керуєтеся, запрошуючи на працю до ліцею педагогів?

– Бажанням працювати над навчанням і вихованням тих, хто повинен стати елітою, відповідним фаховим рівнем самих педагогів. Якщо ці люди також вірять у щасливе майбутнє ліцею, я даю їм можливість довести працею, що вони не помилилися.

– І це підтверджують здобутки?

– Уже п’ять років поспіль наш заклад завдяки наполегливій і творчій праці вчителів виборює перше місце за результатами предметних олімпіад, турнірів, захистів науково-дослідних робіт. Педагогічний колектив ліцею – єдина команда, життєвим орієнтиром якої є плекання еліти.

– Проілюструєте цифрами?

– Як результат, промовиста цифра: за 20 років ліцей дав путівку в життя 1252 випускникам, з низ 204 отримали золоті та срібні медалі. Більше 20 випускників нашого навчального закладу стали кандидатами наук.

– Даруйте, Маріє Іванівно, але для багатьох кількість тих чи інших медалей не показник, адже нерідко спрацьовує принцип «купи-продай». А от результативність під час олімпіад, захистів наукових робіт – це вже таки віддзеркалення результативності праці освітян, їхньої спроможності допомогти учням «розкритися».

– То, можливо, вас чомусь таки переконає те, що в навчальному 2010-2011 році 35 наших ліцеїстів стали переможцями обласних предметних олімпіад?

– Стільки, скільки не змогли сотні хвалених шкіл, узятих разом? Ви не помилися?

– 35! Із них перше місце – 6, друге – 11, третє – 18. До того ж перше місце на всеукраїнській олімпіаді з біології виборов Андрій Журавель (як і третє з екології); він також став президентським стипендіатом. Кирило Гащишин посів друге місце за результатами всеукраїнської олімпіади з біології, Андрій Савич і Катерина Довгаль – третя місця відповідно з математики й правознавства. 15 наших ліцеїстів стали переможцями обласного конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН, четверо – всеукраїнського.

У 12 предметних турнірах, що відбулися у 2010-2011 навчальному році, 12 команд ліцею стали переможцями. З них дві команди (математики, фізики – юніорська ліга) отримали дипломи першого ступеня, три (географи, хіміки та біологи) – другого, сім команд – третього. Команда «Паросток» Волинського ліцею-інтернату зайняла друге місце на Всеукраїнській Інтернет-олімпіаді МАН України «Відкрита природнича демонстрація».Світлана Мельничук, учениця 11-Б класу, була нагороджена дипломом першого ступеня у номінації «Прикладні дослідження з економічної тематики» Волинського регіонального етапу V Всеукраїнського молодіжного конкурсу «Новітній інтелект України».

За два місяці нового навчального – вісім переможців усеукраїнського турніру

– Коментарі, як говорять, зайві. Сподіваєтеся на подібні успіхи й у навчальному році, що розпочався два місяці й один тиждень тому?

– Не лише сподіваємося. З шести обласних турнірів, що відбулися вже в новому 2011-2012 році, перші місця вибороли чотири команди нашого ліцею (з біології, математики, хімії, фізики), друге місце – команда географів. Вже й на Всеукраїнському турнірі з біології команда ліцею встигла здобути перше місце. Члени журі, не приховуючи захоплення, вдячно тиснули руки нашим переможцям – Станіславу Кравчуку, Кирилу й Адаму Гащишиним, Андрію Журавлю, Владиславу Лисенку. Перше місце на Всеукраїнському турнірі юних математиків здобула команда Волині, в якій троє (з п’яти) – наші ліцеїсти: Вікторія Багнюк, Андрій Савич, Владислав Прус.

– Що Вам особисто найбільше допомагає (заважає) в подальшій розбудові ліцею?

– Найбільший стимул для подальшої роботи – успіхи наших випускників, перемоги ліцеїстів в олімпіадах, під час захисту науково-дослідницьких робіт МАН. Говорячи про останнє, хочу нагадати, що вже понад 20 наших випускників захистили дисертації. Маючи наукові звання, більшість із них ніколи не забуває, що ази науковості вони здобули саме в ліцеї. Хіба такі фактори не стимулюють? Скажімо, першим кандидатом біологічних наук стала наша випускниця Оксана Степук із далекого поліського села Ниці, що в Старовижівському районі. Кандидатами біологічних наук стали Ірина Скуба, Ольга Мельничук, Ірина Грищук, хімічних наук – Володимир Куприсюк та Іван Тарасюк, фізичних наук – Ярослав Кудрик … Гордістю нашого ліцею є Шейко Світлана (працює в США), Вербич Заряна (після навчання в США, закінчення магістратури факультету міжнародних відносин Упсальського університету у Швеції працювала в представництві ОБСЄ в Україні, в міжнародних гуманітарних місіях в Уганді та Афганістані, зараз – у Пакистані), . Знаними лікарями стали Степан Василь, Грищук Наталія, Степан Богдан, Шаваров Іван…

– Де знаходите розраду у годину втоми, виснаження, роздратування, сумнівів? Чи такого стану не буває?

– Де шукаю розраду, коли буває дуже важко? У зустрічах із природою! Саме ці хвилини, години приносять мені дуже багато нових ідей, допомагають напрацьовувати нові плани. Я навчаю дітей знаходити віддушину, милуючись природою, завжди бачити прекрасне. Гарною традицією для ліцею стали відпочинок, як улітку, так і взимку, в наших чарівних Карпатах, поїзди в оперний театр до Львова і знайомство з архітектурними, історичними пам’ятками цього унікального міста, мандрівки до Кам’янця-Подільського, до Джуринського водоспаду та карстових печер на Тернопільщині.

– Яким Вам бачиться подальша перспектива ліцею? Адже час від часу знову оприлюднюються думки, що потрібно повернутися до радянських (або російських) моделей, відмовитися від гімназій, ліцеїв, колегіумів.

– Я переконана, завжди вірю в те, що майбутнє – за такими закладами. Адже тут навчається, виховується, гартується майбутня еліта України. Я вірю в те, що наші випускники будуть здатні вирішувати найсерйозніші проблеми прийдешнього.

– Що б Ви побажали нині й своїм підлеглим, і колегам, й учням (нинішнім, колишнім, майбутнім)?

– Перш за все, хочу подякувати колегам за розуміння, підтримку, за те, що допомагають ділити горе і радість. А головне побажання – здоров’я, здоров’я, здоров’я на многії літа всьому славному колективу ліцею! Ліцеїстам – колишнім, нинішнім і майбутнім – бажаю успіхів на непростих життєвих дорогах, здатності завжди нести гідно звання ліцеїста, пам’ятати про настанови добра й мудрості, що отримали в стінах нашого навчального закладу. Знайте, що ми завжди тішимося вашими успіхами, і це надає нам снаги працювати творчо.

– Дякую! Дай Боже Волинському ліцею-інтернату Волинської обласної ради, всім тим, хто навчався, навчається та навчає, кому дає дорогу в життя він, щасливого майбуття під зорею нашої України.

Віктор ВЕРБИЧ

За матеріалами "Волинської правди". Повна версія статті на www.pravda.lutsk.ua

20 вересня

Влітку з 23 червня по 9 липня 2011 року під час канікул група учнів ліцею разом із педагогами відпочивали в Українських Карпатах.

Карпатське повітря, гори, кришталева вода, духмяні трави, смачні ягоди, намети, мандрівки гірськими хребтами — все це об’єднав у собі казковий табір «Під Великим верхом» або «Ліцеїст – 2»!

Тут мандрували і милувалися краєвидами Закарпаття, побували в Мукачівському замку, приймали сонячні та соляно – термальні ванни в Берегово, долали вершини , а в походах не тільки мали змогу випробувати свої сили, а й, доторкнувшись до живої природи та історії краю, проводити краєзнавчі дослідження.

Тут було все: і кухня по – домашньому, і грайлива вечірня ватра, що усіх зближувала та зачаровувала, і численні конкурси, вікторини (коли на дворі був дощ) і спортивні розваги, турніри, ранкова зарядка на повітрі, що дурманить пахощами гірського різнотрав’я…і українська пісня, що очищає душу, і гори, які то димлять, то грайливо переливаються сонячним промінням, зачаровують своїм зеленим оксамитом, захоплюють і надихають на добре і вічне…

Зі слів ліцеїстів, табір у Карпатах – це…

• « … це місце, де можна зрозуміти людину, зрозуміти її характер, осмислити , що таке витривалість, а ще побачити незбагненні раніше, знані простори Карпат;
• це і «Підйом! На зарядку!»;
• час, проведений з друзями; незабутні пригоди, цікаві подорожі, і, звісно, море позитивних емоцій;
• хороші друзі;
• відпочинок, який не можна забути;
• хороші люди, які нас оточують;
• гірські хребти,вершини, які ми подолали разом;
• намети , вихователі, вогнище, друзі, позитив…;
• місце, де можна відчути себе частинкою природи і краще зрозуміти інших;
• відпочинок у колі друзів, вчителів. Екстрім у подоланні вершин. Пісні біля вогнища. Краса природи, яку неможливо забути;
• місце, де можна подорожувати, відпочивати та просто весело проводити час;
• море незабутніх вражень; вражаючі карпатські краєвиди; час, проведений з друзями; місце , де можна знайти справжнє кохання; такий довгожданий відпочинок;
• СПРАВЖНЄ ВІДЧУВАЄТЬСЯ ЛИШЕ В КАРПАТАХ!!!»

Дякуємо за незабутню карпатську казку! Отже, окрилені Карпатами,- до вершин знань! Зичимо довгих років щастя і здоров'я та розвитку цієї гарної ідеї зробити мрії дітей реальністю!

Повна версія статті на volinliceum.ucoz.ua